Назад Одна година на тиждень може змінити долю дитини! 09 лютого на базі Чернігівського міського центру соціальних служб вкотре обговорювали вкрай важливе питання наставництва над дітьми, які проживають у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
На засіданні «за круглим столом» зібрались представники Чернігівського обласного, міського центрів соціальних служб, управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, Ради ветеранів АТО/ООС, членів їх сімей та членів сімей загиблих (померлих) воїнів АТО/ООС при ЧМР, ГО «Обласна спілка жінок Чернігівщини», ГО «Добрий самарянин», Обласної громадської організації «Родина воїна», Чернігівської громадської ініціативи «Родинний простір», Регіонального благодійного фонду ЛАЙФ ІНТЕРНЕШНЛ, РО Чернігівської християнської місії «Милосердя та духовне відродження», кафедри соціальної роботи Чернігівського національного технологічного університету, а також наставники.
На важливості наставництва, як форми захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, наголосила Алла КОТ, директор обласного центру соціальних служб. Також вона розповіла про заходи, які за ініціативи та підтримки голови обласної державної адміністрації Анни КОВАЛЕНКО проведені в області з метою привернення уваги активної молоді, представників громадських та благодійних організацій, журналістів до проблем дітей і пошук реальних методів допомоги їм.
«Наставник – це не член сім’ї, не вчитель і не спонсор. Наставник – це в першу чергу друг та порадник для дитини, який відвідує її один раз на тиждень. Всього одна година Вашого часу може змінити на краще долю дитини!» - акцентувала увагу директор Чернігівського міського центру соціальних служб Тетяна КУЗНЕЦОВА-МОЛОДЧАЯ
Алла СІРИК, регіональний тренер з підготовки наставників над дітьми, інформувала присутніх щодо специфіки проходження навчання кандидатами у наставники. Оскільки наставник має достатньо широкі повноваження щодо входження у життя дитини-сироти, то і критерії відбору наставників мають бути суворими. Згідно з Законом, наставник має право відвідувати дитину за місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, а також за згодою дитини та батьків, інших законних представників дитини, адміністрації закладу для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, іншого закладу для дітей спілкуватися з дитиною поза місцем її проживання, навчання, лікування, оздоровлення, в тому числі запрошувати дитину у свою сім’ю в святкові та неробочі дні, дні канікул, надавати дитині допомогу в отриманні додаткових освітніх, соціальних, реабілітаційних, оздоровчих послуг. Це покладає велику відповідальність на особу наставника. Але перш за все наставництво — це підтримка, настанова, дружба, це духовний зв’язок, і він має бути постійним.
Відсутність дитячо-батьківських стосунків деструктивно впливає на особистісний розвиток дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Про взаємодію з такими дітьми, про їх особливості та проблеми розповіла Світлана ПОКЛАД, керівник клубного об’єднання «Ровесник» навчально-методичного центру профтехосвіти в Чернігівській області. Наталія ВОЛИНЕЦЬ, психолог, представник Чернігівської громадської ініціативи «Родинний простів» поділилась власним досвідом відвідування Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, які опинились у складних життєвих обставинах. Завдяки небайдужим дорослим у дітей майже завжди є нові іграшки, одяг, гаджети тощо. Але не кожний дорослий знає, що у закладах, де перебувають діти, не завжди є можливість навчити дітей користуватись газовими плитами або сплачувати рахунки за використання електроенергії. Саме наставництво сприяє формуванню у дитини таких практичних навичок, спрямованих на адаптацію її до самостійного життя, зокрема, щодо вирішення побутових питань, розпорядження власним майном та коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг.
Про свій досвід наставництва Максим АНДРУЩЕНКО, представник регіонального благодійного фонду «ЛАЙФ ІНТЕРНЕШНЛ», сказав так: «Найважливіше, без чого не може бути наставництва – це довірчі відносини, що виникають в процесі спілкування». Наставник не дає оцінку, не судить, але надає всебічну підтримку і є провідником на шляху особистісного зростання вихованця. А також Максим закликав присутніх стати наставниками, щоб змінити долю дитини-сироти, та передати інформацію про наставництво своїм знайомим.
Якщо Ви маєте бажання долучитись до наставництва, зверніться до обласного центру соціальних служб або до фахівця із соціальної роботи за Вашим місцем проживання.
Назад |