Назад Про те, як наставництво змінює долю дитини, говорили напередодні Дня святого Миколая Наставництво над дітьми, які виховуються в інтернатних закладах запроваджено з прийняттям Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Законом визначено, що організація наставництва здійснюється центрами соціальних служб, установами інституційного догляду, службами у справах дітей із залученням громадських та благодійних організацій.
17 грудня відбулась камерна зустріч щодо впровадження наставництва над дитиною з представниками організацій, які причетні до цієї важливої місії. Символічно, що зустріч запланована у переддень святкування Дня святого Миколая, захисника дітей та сиріт. Хто, як не ми, дорослі, маємо захищати і допомагати дітям. Одна з таких можливостей допомогти дитині – стати для неї наставником.
«Кожна дитина має право на добре слово. Не важливо, де вона живе: вдома чи в інтернаті. А наставництво допомагає знайти рівновагу. Кажуть, що наставництво – це дружба, що рятує долю, - зауважила Анна КОВАЛЕНКО, голова обласної державної адміністрації, за ініціативи якої відбувся захід.
На зустріч завітала прессекретарка Президента України, досвідчений наставник, Юлія МЕНДЕЛЬ, яка поділилися своїм баченням розвитку наставництва.
Один з перших наставників на Чернігівщині Максим АНДРУЩЕНКО зі своїм підопічним Владиславом розповіли про конкретні ситуації, у вирішенні яких дитині допоміг його наставник.
Щоб стати наставником, недостатньо мати лише бажання, треба пройти відповідну підготовку і отримати висновок про можливість провадження діяльності з організації наставництва над дитиною, яка проживає у закладі. Про це у своєму виступі розповіла регіональний тренер, який проводить навчання наставників, Алла СІРИК.
Для Чернігівщини розвиток наставництва важливий, адже сертифікованих наставників одиниці, а дітей-сиріт понад сотню. Головна наша мета – допомогти дітям та підліткам, які виховуються без батьків, максимально швидко адаптуватися у суспільстві завдяки наявним комунікаціям із старшими, уникнути відчуття страху перед невідомим майбутнім, отримати корисні та правильні зв’язки, підтримку й розуміння.
Назад |