Анонси

       


      Назад

      Ключі від сімейного щастя

      Здається, звичайна ситуація: зустрілися, покохали одне одного та одружилися. Як усі молодята, почали мріяти про поповнення сім'ї. Але минав час, а дитячий сміх так і не лунав у нашій оселі. У ній було порожньо, тихо і сумно. У Бога свої плани на кожну людину – так і на нашу сім'ю. Коли ми зрозуміли, що немає сенсу просто чекати дива, наважились зробити крок назустріч тим, хто також потребує любові й ласки та чекає можливості назвати когось татом і мамою. Адже ми могли би наповнити сирітське життя всім: подарувати і сім’ю, і такий довгожданий дім, і надію на щасливе й радісне майбутнє та поселити у дитячу свідомість відчуття безпеки! Але як здолати в серці страх перед тим, як прийняти у свою сім’ю чуже дитя? Він зникне сам по собі, коли побачиш любов у дитячих очах!

      У травні 2008 року ми звернулись до Ніжинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді з бажанням створити прийомну сім’ю та почали збирати документи. Тривали переживання, оформлення необхідних документів, підготовка до отримання нового для нас статусу прийомних батьків й ретельні пошуки омріяного щастя. А вже 24 жовтня наш прийомний синочок був із нами. Врешті сталося справжнє народження нашої сім'ї: ми виношували його цілих вісім років. Від самого першого знайомства з хлопчиком я зрозуміла - це мій син, моя найдорожча дитина! Паша - так звуть нашого хлопчика - підростав, і тоді стало зрозуміло, що нам із чоловіком не вистачає дівчинки, а синові - сестрички, про яку він мріяв разом із нами. І ми вирішили всією родиною, що в нас обов'язково має з'явитись прийомна донечка: спіднички, косички, бантики. І ось це чудо з'явилося в нас 2 грудня 2011 року - прекрасне створіння, наша маленька Марія. Радості не було меж, ми не могли натішитися її появою, маленьким клубочком щастя. Дівчинка-мрія підростала, а ми тоді не могли й уявити, які випробування доведеться пережити через кілька місяців. На нашу думку, вони посилалися нам для того, щоби перевірити наскільки міцна наша родина. Нашому сонечку, маленькій квіточці довелося пройти тяжкий шлях, отримавши страшний діагноз із цих трьох літер - «ДЦП». «Вона не ходитиме» - стверджували лікарі і професори медицини. А ми молились і вірили, що все буде добре. Господь чув наші молитви, бачив наші старання і любов, якою ми оточили маленьке янголятко - і це дало результат. Сьогодні наша маленька принцеса майже не відрізняється від інших діток: ходить, бігає і навіть відвідує хореографічну студію.

      Згодом і моя малолітня хрещениця також потрапила в тяжку життєву ситуацію. Дівчинці було вже 13 років, і вона сама попросила допомогти їй. То хіба ж можна було відмовити дитині, яка потребувала допомоги? Ні, і ми не змогли! Так у нашій сім'ї з'явилось іще одне поповнення – друга прийомна донька Анжела.

      Тепер у нас велика, дружна, багатодітна прийомна родина, і ми щасливі, що так склалося наше життя!

      Усі б ми хотіли побачити диво!

      Та думка приходить: «Хіба ж це можливо?»

      А диво маленьке живе поруч з нами!

      В дітдомі зростає - без татка і мами.

      І серденько плаче в малої дитини,

      Бо в неї немає своєї родини!

      Немає кому її на ніч обняти!

      Немає того, хто б «ЛЮБЛЮ» міг сказати!

      Й хоч страшно дитинку чужу нам приймати,

      Хіба ж їй не страшно в сирітстві зростати?

      Що в світі жорстокому діток чекає,

      Коли в них ні рідних, ні близьких немає?

      Статистика свідчить, ті дітки вмирають,

      У ранньому віці свічки їх згасають!

      Але якщо в серці здолаємо страх,

      То диво ростиме на наших очах!

      Життя ми врятуємо вчинком своїм!

      І дітки потраплять в потрібний їм дім!

      Знайдуть в нас підтримку, ЛЮБОВ і тепло,

      А Бог нам стократно поверне добро!

      Прийомна мама

      Сьогодні в нашому місті функціонують 11 прийомних родин, в яких виховуються 16 прийомних дітей. Усі вони перебувають під соціальним супроводженням міського центру соціальних служб, який допомагає їм у вирішенні різних соціальних питань та життєвих ситуацій.

      Шановні ніжинці! Якщо ви можете допомогти дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, отримати родинний затишок, дбайливих батьків і маєте бажання створити прийомну сім’ю, звертайтесь до Ніжинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, вул. Об'їжджа, 120, ІІ поверх; тел. 3-13-84, 7-85-00.

      Назад

      :